В'язання в умовах невизначеності: як грант МОП дав поштовх панчішно-шкарпетковому бізнесу зі сходу України

© ILO

© ILO

Коли почалася війна, українські підприємства, особливо ті, що опинилися на лінії вогню, ризикували втратити все, що створювалося роками. Компаніям довелося переїжджати в безпечніші регіони та відновлювати діяльність із нуля. Водночас багато українців були змушені залишити свої домівки та зіткнулися з нагальною потребою пошуку роботи.

Щоб підтримати релоковані підприємства і стимулювати створення робочих місць, МОП разом зі своїм партнером, урядом Німеччини, провели конкурс грантів у 2023 році. Гранти отримали 49 малих та середніх підприємств у Львівській та Закарпатській областях, з яких 17 були вимушено переміщеними. Це допомогло їм зберегти свої бізнеси, придбати необхідне для відновлення та розширення виробництва обладнання та створити 227 нових робочих місць.

Одне з таких переміщених підприємств — Рубіжанська панчішна мануфактура. Про складний, але водночас наснажливий досвід відновлення бізнесу розповідає комерційна директорка Ольга Ушакова.

«Наша фабрика входила в п’ятірку лідерів панчішно-шкарпеткових виробництв України.

У нас працювали 162 працівники, було 98 в’язальних машин і понад 40 одиниць швейного устаткування. Усе сучасне та інноваційне. Ми навіть придбали 15 нових італійських машин, деякі з яких не встигли запустити.

У лютому 2022 року ми виїхали з Луганської області й більше не повернулися. Нам зателефонували, що почалася війна й Рубіжне обстрілюють. Ми одразу зупинили виробництво, щоб не ризикувати життям наших працівників. Усе, що в нас залишилося, — чорна папка з документами компанії.

Точної інформації, що зараз із нашою фабрикою, давно не було. Були влучання, горів другий поверх. Склади з продукцією та сировиною розкрадені мародерами. Не думаю, що там щось залишилося.

Наш давній львівський бізнес-партнер зняв про наше підприємство відеоролик, де розповів про знищення нашого виробництва. Відеоролик виклали у Facebook. Львівська міська рада відгукнулася. Нас запросили на зустріч і запитали: чим допомогти? Ми були такі розгублені. Ми навіть не знали, яка допомога нам потрібна.

Ми втратили все. Залишилася кредитна заборгованість 11 мільйонів гривень і три контейнери сировини, що десь зависли в порту.

У жовтні 2022 року, зібравши всю свою силу, ми відновили виробництво у Львові.

Зараз у нас 60 працівників, з яких 14 осіб із рубіжанської фабрики. Загалом працюють 18 переселенців і 42 місцевих мешканці. Частину нових працівників ми вчили з нуля, інші вже мали досвід роботи на такому виробництві.

У 2023 році наше підприємство стало одним із 26 переможців грантового конкурсу МОП, яке проводило Львівське регіональне партнерство зайнятості. Ми отримали грант у розмірі 10 000 доларів для відновлення та розширення виробництва. Ці кошти пішли на закупівлю спеціального італійського швейного обладнання для зашивання миска — це наступний етап після виготовлення шкарпетки на в’язальному обладнанні.

Для нас було важливо отримати цей грант. На той час ми вже мали дві такі швейні машинки. Ми докупили третю, що дало змогу розширити в’язальне виробництво і виготовляти більше шкарпеток. Це був важливий крок у нашому розвитку — не лише виробничому, а й у розумінні того, що ми не самі: є міжнародні партнери, які готові підтримати бізнес у непростих умовах.

Таке обладнання коштує близько 11 000 євро. Італійці зробили нам суттєву знижку. Ми давно співпрацюємо із цією компанією. Коли іноземці довідались, що з нами трапилось і що нам потрібна допомога у відновленні, пішли нам на зустріч. Навіть змінили під нас терміни постачання обладнання, через умови грантової програми. Не пішли у відпустку, щоб виготовити наше замовлення.

Ми відновили приблизно 30–40% від виробництва, яке було в Рубіжному. Водночас ми відновили весь асортимент і навіть виготовляємо ту продукцію, яку в Рубіжному не виготовляли.

Ми виробляємо чоловічі, жіночі та дитячі панчішно-шкарпеткові вироби: шкарпетки, підколінки, колготки, лосини. Також працюємо на замовлення. У всіх наших замовників — цікаві дизайнерські розробки, своя родзинка і свій напрям. Щотижня запускаємо 20 нових дизайнів, які раніше не виготовляли. Для цього перезаправляємо машинки 5–10 разів на день.

Плануємо розвиватися далі: розширювати експорт, нарощувати виробництво власної продукції. Зокрема, хочемо зайти в спортивний сегмент і виготовляти складніші шкарпетки.

Ми, як і багато українських бізнесів, пережили чимало викликів. Було страшно, важко, подекуди навіть здавалося — неможливо. Але ми вистояли. Продовжили виробляти шкарпетки, підтримувати працівників і, що важливо, чесно сплачувати податки.

Особлива подяка нашим неймовірним працівникам, які повірили в нас і можливість нашого відновлення. Без команди нічого б не було.

Виробництво, яке ми відновили у Львові, тут і залишиться. Ми також сподіваємося відбудувати нашу фабрику в Рубіжному. Коли там буде безпечно і зможуть повернуться люди».