Свідчення з України
"Готуємо гарячі страви та роздаємо у мікрорайоні, де відсутні газ та електрика"
До початку повномасштабної війни Олексій Александров був одним з партнерів ініціативи впровадження нового стандарту підготовки кухарів у м. Херсон, що реалізовувалася за підтримки МОП. Після початку повномасштабної війни він об’єднався з іншими шеф-кухарями для приготування гарячих страв для людей, які залишилися без газу та електрики, а також сімей, які рятувалися з регіонів, що потерпали від російських атак. За фінансування Уряду Данії, МОП надала підтримку для реалізації цієї гуманітарної ініціативи.
23 лютого 2023
"Я приїхав до Херсона в обід 24 лютого, щоб вивезти свою сім’ю до Борисполя, де працював на той період, проте, заплановане не сталося, адже почалися потужні обстріли Херсонського аеропорту, Чорнобаївки, які відрізали безпечний шлях евакуації по трасі Херсон - Миколаїв.
Наступного дня, 25 лютого, ми зустрілися зі знайомими шеф-кухарями, з якими співпрацюємо останні роки, та приготували наші перші 20 порцій гарячих обідів для медиків, які не могли дістатися своїх домівок у передмісті Херсона. І з кожним днем ці об’єми зростали – 100, 200, 300 та більше.
У перші місяці ми в основному готували для обласної лікарні, міської клінічної, пацієнтів та 3 станцій швидкої допомоги. Згодом почали допомагати і першим переселенцям з Антонівки та Чорнобаївки, які лишилися своїх домівок.
2 травня з сім’єю мені вдалося виїхати з окупації до Борисполя, де продовжив свою роботу. Ще у квітні вдалося дистанційно запустити виробництво гарячих обідів довготривалого зберігання (стерилізовані страви у реторт пакетах), а з травня вже координував процес на місці. Ці гарячі страви дуже зручні у використанні, і на сам перед корисні в реаліях війни і довготривалим терміном зберігання (від 2 місяців до 5 років). Відправляємо їх в гарячі точки Запорізької, Миколаївської, Херсонської областей. Допомагаємо як можемо, але як і майже всі кухарі та всі ресторани, як і вся Україна, ми не виключення.
Зараз живу на два міста, раз на два тижні приїжджаю до Херсона, щоб допомогти команді з закупками та вирішити господарські питання. Після деокупації Херсонщини ми не припинили нашу діяльність, адже там гаряче, майже не припиняються обстріли, і у багатьох просто немає можливості приготувати собі їжу. Тому готуємо гарячі страви та роздаємо у мікрорайоні, де відсутні газ та електрика. Хлопці працюють в шоломах та бронежилетах, бо буває дуже гаряче, але не зупиняються. Вимушену паузу зробили лише на два тижні в період Нового року, коли обстріли були надто лютими."
Пов'язаний вміст
Свідчення з України
"Я могла поїхати, але залишилася"
Свідчення з України
"Ми щиро хочемо допомогти людям, та подарувати їм надію"