Працювати без трудового договору – це як грати з вогнем

Катерина (ім’я змінено), редакторка сайту обласного видання, навряд чи отримає 30 000 грн, які їй винен роботодавець. А все через те, що не мала трудового договору й зарплату отримувала "в конверті". Читайте історію Катерини і коментар експерта Держпраці, щоб не потрапити у пастку.

Стаття | 22 лютого 2021

Як все почалося

Якось Катерині запропонували стати головною редакторкою сайту обласного видання. Їй пообіцяли конкурентну зарплату, можливість самій сформувати команду, а також реалізовувати важливі проєкти, що допомагають дітям зі Сходу України. Усе це нагадувало роботу мрії, і дівчина погодилась.

Від початку Катерині запропонували офіційне працевлаштування. Але одразу це питання не вирішили, а потім воно якось забулося. Працювала дівчина з дому, зарплату їй платили "у конверті", але регулярно.

У мене елементарно не було досвіду з оформлення трудових відносин,"

пояснює вона.

"Я сама прописала посадові обов’язки головного редактора, хто і чим буде займатись у моїй команді. Ми це затвердили. По суті, це був просто аркуш паперу. Я пропрацювала більше року і була абсолютно щаслива. Після перших шести місяців роботи навіть підвищили зарплату на три тисячі гривень", – додає Катерина.

А потім щось пішло не так

Після року співпраці до Катерини почали звертатись із додатковими завданнями – допомогти на переговорах, провести презентацію, порадити дизайнерам, як краще зробити рекламні макети.

"Це було додаткове навантаження й відволікало від того, чим я займалася щодня: розроблення контент-планів, редагування текстів позаштатних авторів. Але я не відмовлялась", – розповідає Катерина.

Якщо спершу роботодавець доплачував за це й надавав додаткові вихідні, то потім нові завдання стали сприйматися як прямі обов’язки Катерини.

У дівчини стало менше вихідних. Про оплачувану відпустку також не йшлося. Зрештою, ще за кілька місяців почались затримки зарплати.

"За великим рахунком, правильно було б припинити співпрацю. Але на цій роботі я реалізовувала чимало цікавих проєктів. Тому я все проковтнула", – каже вона.

Згодом ситуація стала ще гіршою

Із настанням карантину навесні 2020 року сайт скоротив роботу з позаштатними авторами. Зарплату Катерині до середини літа виплачували частково, а потім взагалі припинили.

"Я намагалась говорити з керівництвом про заборгованості. Також пропонувала ідеї, як залучити додаткові кошти на розвиток редакції. Але діалог просто зник. Гроші не виплачують понад три місяці. Я не впевнена, що отримаю кошти, які заробила, і не певна взагалі, чи є сенс продовжувати працювати", – розповідає вона.

На сьогодні мені винні понад 30 тисяч гривень"

При цьому змусити роботодавця виконати свої зобов’язання, за словами Катерини, вона не може: документів, які б підтверджували, що хтось їй щось винен, просто не існує.

"У нас уже є сумний родинний жарт, що я – домогосподарка з цікавим хобі. Нам довелось узяти кредит, щоб дати раду тим форсмажорам, які виникли. Усе, що отримує мій чоловік, іде на оплату щоденних потреб. Так жити дуже некомфортно", – зізнається дівчина.

Усе має бути прописано у договорі навіть із тими людьми, яких знаєш 100 років. Щойно у бізнесі щось піде не так, усні домовленості перестануть існувати. Трудовий договір – це спосіб подбати про себе. Це так само важливо, як спати 8 годин на добу, чистити зуби, мити руки і носити маску під час пандемії,"

додає вона.

Коментар експерта

Олена Коновалова, заступниця директора департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці

Роботодавець Катерини мав укласти з нею трудовий договір із першого дня. Тоді чинне законодавство про працю захищало б її права на гідну оплату, на 40-годинний робочий тиждень, вихідні, відпустку, лікарняні – цей список доволі великий. Роботодавець не зміг би в односторонньому порядку змінити умови праці. А в разі втрати роботи у карантин Катерина мала б право на допомогу по безробіттю.

Робота без договору – це гра з вогнем. Роботодавець може порушувати законодавство і не зважати на права працівника. З першого дня Катерина потрапила в ризиковану ситуацію: їй могли перестати платити у будь-який момент, вона виконувала багато додаткової роботи без оплати. Її праця не зарахується у стаж і не позначиться на пенсії.

Чи можна щось вдіяти? На жаль, одержати належні кошти буде складно. Можливості державних органів тут украй обмежені. За відсутності трудового договору майже неможливо довести попередні домовленості й обсяги виконаної роботи. Єдиний вихід – іти до суду і намагатися довести факт виконання роботи без трудового договору. Але судовий розгляд може тривати не один рік.

Пам’ятайте: роботодавець зобов’язаний оформлювати працівника, а працівник має право цього вимагати. Процедура проста і включає лише три кроки.



Потрібна консультація – зверніться до інспектора праці, вам про все розкажуть і допоможуть.

Інформаційну кампанію «Виходь на світло!» підтримує проєкт ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні».

Інші історії